ПОЛЬСЬКИЙ ДОСВІД ДЛЯ УСПІШНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ
Тижнева поїздка до сусідньої Польщі, за підтримки Благодійного Фонду Богдана Гаврилишина, в компанії амбітних розумних молодих українських професіоналів різних сфер вкотре підтвердила моє переконання, яке підкріплюється кожною закордонною мандрівкою – українці є чудовою працелюбною нацією з теплим серцем і відкритим розумом – народом, не гіршим за будь-який інший.
Польща є важливим партнером для України, добрим сусідом і полем для вивчення трансформаційних процесів, що відбувалися впродовж останньої чверті століття. Обидві країни мають схоже минуле і майже одночасне звільнення від тягаря депресивного утворення СРСР, наслідків якого нинішні покоління поляків і українців намагаються позбутися. Здавалося б, і Польща, і Україна мали б йти однаковою стежкою економічного та демократичного розвитку.
Проте, українська реальність разюче відмінна від польської. Найпершою причиною цього є те, що після розвалу СРСР і здобуття незалежності обома країнами, в Польщі не встиг сформуватися олігархічний прошарок, тоді як в Україні ця згубна тенденція стрімко набирала обертів у 90-тих роках ХХ століття. Тоді як Польща проводила шокову терапію реформування країни з планової на ринкову економіку, так званий «План Бальцеровича» (Лєшек Бальцерович – польський економіст, організатор польських економічних реформ), Україну розривали на «долі» впливу і тіньового заробітку олігархічні клани, які надалі міцно зрослися з українською владою.
Запорукою польського успіху є економічна і політична стабільність. Сильна національна валюта, ефективна боротьба з корупцією, сприяння влади на усіх рівнях дає змогу створювати і розвивати малий та середній бізнес та залучати іноземні інвестиції. Для створення умов, привабливих для інвесторів, Польщу поділено на спеціальні економічні зони, які мають різний рівень державної допомоги інвестору у вигляді зменшення податкового навантаження і субсидування.
Місцеве самоврядування не лише готує для інвестора підґрунтя для комфортного створення бізнесу (дороги, комунікації, інфраструктуру тощо), а й надає підтримку і супровід у впорядкуванні документації, консультаціях і поточної допомоги до заходу інвестора в регіон і під час його діяльності. Що більше підприємств – то більше робочих місць, прибутків для регіону і держави, розвитку інфраструктури, і зменшення відтоку людей з сіл, містечок і міст до мегаполісів чи за кордон у пошуках праці.
Втім, еміграція польського населення до країн із вищим рівнем соціального достатку, переважно до Великобританії, є нагальною проблемою для уряду. Інтелектуальну еміграцію влада намагається зупинити створенням аутсорсингового потенціалу Польщі для світових компаній зі сфер бізнес-аналітики, консалтингу, банкінгу, ІТ тощо. У ВУЗах пропонуються стартап-лабораторії, в яких студенти можуть спробувати себе в якості засновника бізнесу. Впродовж першого року діяльності такого стартапу, власник звільняється від сплати податків. Таким чином, молодь, під час навчання в університеті, отримує не лише теоретичну базу знань, а й практичні навички, які є дуже помічними у подальшому плануванні, створенні і веденні бізнесу.
На прикладі невеликої ґміни поблизу Вроцлава, що займає 14 тис га землі і налічує більше 2700 підприємств з іноземними інвестиціями, Контів Вроцлавських, видно, як територію населених пунктів поділено на три зони – житлову, промислову і рекреаційну. Це означає, що житлові помешкання не можуть бути сусідом із виробництвом, а парк, озеро чи заповідник тішать місцевих мешканців та їх гостей свіжим повітрям і звуками природи, а не випарами підприємства та гуркотом станків. Податки до населеного пункту вираховуються за місцем реєстрації працівників, а не за місцем роботи, тому місцева влада зацікавлена у якісній забудові та облаштуванні інфраструктури, зокрема освітньої та медичної, для заохочення людей жити там, де вони працюють.
Кожна ґміна дбає не лише про свої прибутки, а й про екологічний стан місцевості, яка буде домівкою для наступних поколінь. Підприємство, яке шкодить довкіллю, має набагато менше шансів на існування, ніж екологічно дружнє виробництво.
У Польщі чудово побудована транспортна система. Дороги з гладким покриттям, пунктуальність і доступна ціна на громадський транспорт, велика кількість вело доріжок роблять перебування в країні зручнішим і приємнішим. Продаж квитків автоматизовано на 100%, що дозволяє виключити майже всі можливі способи корупції і привласнення грошей за проїзд на будь-якому рівні. У великих містах у вартість проїзного також входить оренда велосипедів.
Стабільність національної валюти впродовж тривалого часу дозволяє молоді брати іпотечні кредити, а підприємцям – кредити для ведення бізнесу. Програми фінансової грамотності населення проводяться по усій країні – школярі змалечку вчаться розпоряджатися своїми фінансами, розраховувати витрати та ефективно планувати заощадження, підтримка жінок у створенні бізнесу допомагає їм сміливіше втілювати власні ідеї у життя.
Для різнобічного розвитку молодого покоління поляків, у великих містах створюються наукові центри, де відвідувачі мають змогу побачити світ із незвичної точки зору, попрацювати у лабораторіях, познайомитися з колегами або знайти партнерів для наукової співпраці. У менших населених пунктах, такі центри створюють мережу через вчителів, для яких постійно проводять тренінги, з подальшою підтримкою їх проектів у школах на місцях.
Чверть століття наполегливої праці у розбудові демократичного суспільства та ефективної економіки, турботи про громадянина і загальнолюдські цінності, бажання розвивати свою країну до найкращого можливого рівня варті поваги й потреби вчитися і переймати досвід. Досвід, такий необхідний для трансформації України в успішну країну тут і зараз.
Ольга Корбут,
учасниця програми «Молодь змінить Україну», 2015
