ЮРІЙ ПЕТРУК: УКРАЇНСЬКИЙ АГРОРИНОК ПОТРЕБУЄ СТАРТАПІВ

«Легше назвати сфери, де технології взагалі застосовуються»

Нещодавно створена асоціація AgTech Ukraine ще не розпочала свою роботу в повному обсязі, але вже встигла заявити про себе на українському ринку, організувавши Всеукраїнський Хакатон Аграрних Інновацій. Партнерами заходу стали Міністерство агрополітики, Microsoft Україна та ряд інших досить впливових структур. Тому Hubs вирішив розпитати голову правління  AgTech Ukraine Юрія Петрука (учасника програми «Молодь змінить Україну», Німеччина, 2016) про новий проект, про ринок аграрних технологій і про те, де в цій сфері перспективи для бізнесу та заробітку.

Розкажіть про асоціацію AgTech Ukraine: навіщо вона потрібна, з якою метою створена і чим буде займатися?

Ми хочемо створити платформу для комунікації між аграрним сектором, компаніями сфери інформаційних технологій і високотехнологічним бізнесом. Незважаючи на любов до технологій і розуміння їх важливості, основний акцент в нашій роботі ми робимо саме на агросектор.

В Україні ринок аграрних технологій – того, що називається AgTech – розвинений дуже слабо, можна сказати знаходиться у зародковому стані. Відповідно, звідси і наша місія: створити цей ринок, сформувати його і почати розвивати.

Для цього необхідно зрозуміти, які технології вже є в Україні, які очікуються, які потрібні, а які – навпаки, не працюють у нас. Для досягнення цієї мети необхідно консолідувати всю існуючу в країні інформацію (що не робилося раніше). Другим кроком, після збору та аналізу, має стати донесення всього цього обсягу знань до агровиробників у зрозумілому та доступному форматі.

Адже яка у нас проблема? Українські аграрії дуже слабо уявляють, які технології існують і що з ними робити. Не всі навіть знають, що таке, наприклад, трекінг техніки і що він дозволяє відслідковувати пересування тракторів, комбайнів та всього іншого автопарку, а що найголовніше – вести облік використання пального, яке працівники та підрядники традиційно зливають. А тепер це можна легко відстежувати і боротися з цим явищем!

Ми повинні зібрати інформацію і розповісти аграріям про неї шляхом донесення прикладної цінності цих технологій: що вони реально у своїй щоденній діяльності отримають від їх використання. Говорячи простою мовою, ми хочемо показати людям де тут гроші.

Які можна навести приклади українських аграрних технологій? Чи існують в Україні історії бізнес-успіху в цій галузі?

Хорошим прикладом можуть бути трекери BITREK – успішний продукт  українського виробництва. Ці трекери стоять на величезній кількості сільськогосподарської техніки і в логістичному бізнесі вони дуже затребувані. Це чудовий приклад хорошого українського технологічного продукту для агросектору.

Є досить багато прикладів молодих проектів, які тільки набирають обертів або розвиваються. Наприклад, DroneUA  – дуже навіть success story, безпосередньо пов’язана зі сферою AgTech. Є ще GrainTrack – компанія-розробник програмного забезпечення, яке сильно спрощує життя і операційну діяльність трейдерів.

Де в аграрному секторі існує реальна потреба в залученні стартапу або застосуванні технологій?

Насправді існує всебічна і всеохоплююча потреба. По-хорошому, весь український агроринок потребує технологій. Набагато легше сказати, де вони уже застосовуються. Єдина більш-менш заповнена ніша – це трекінг техніки і контроль палива. Компаній в цій сфері досить багато, вибір великий, аграрії про це знають і активно користуються. Але навіть цей сегмент закритий лише приблизно на половину.

Тут мова про прикладне розуміння проблеми. Усі знають, що солярку в Україні зливають, і якщо є рішення, що дозволяє за рахунок контролю заощадити, то його намагаються використовувати.

В цілому ж, найбільший попит на технології, що дозволяють приймати швидкі рішення: поливати – не поливати, удобрювати – не удобрювати, збирати – не збирати. Людей цікавлять прості операційні рішення.

Що асоціація може запропонувати для інвесторів або тих, хто поки роздумує над вкладеннями?

Я бачу зацікавленість з боку інвесторів та підприємців у вкладеннях в стартапи нашої галузі, тому я не бачу приводу не допомагати їм в знаходженні нових об’єктів інвестування. Ми можемо бути точкою входу для таких окремих інвесторів та інвестиційних компаній. В першу чергу асоціація планує агрегувати інформацію про молоді проекти, які розвиваються в Україні, а також про ті, що будуть заявлятися на агрохакатонах та інших подібних заходах.

Також ми плануємо запускати власну профільну акселераційну програму, в рамках якої будемо допомагати в тому числі і з фінансуванням. Тобто будемо шукати інвесторів, що зацікавлені у даному сегменті.

Поки що ми не особливо цікаві для великих інвесторів типу Світового Банку чи ЄБРР, оскільки у нас немає  для них серйозних пропозицій. Можливо у майбутньому ми зможемо претендувати на якісь гранти, а згодом, наростивши м’язи, зможемо допомагати з пошуком грантів нашим учасникам. Тому більше орієнтуємося на фонди, налаштовані на роботу в Україні: наприклад, Western NIS Fund, європейські та канадські фонди. У USAID є цікаві для нас програми.

 Як Ви плануєте доносити інформацію безпосередньо до аграріїв, адже не секрет, що вони дуже далекі від технологій і новин про стартапи люди?

У нас є кілька шляхів комунікації. Перший: аграрні виставки та галузеві конференції. Другий – робота на місцях. Саме для цього нам важлива співпраця з Мінагрополітики. Воно може «штовхнути» зверху і, скажімо, у якійсь Чаплинській  райраді зібрати всіх місцевих фермерів, щоб поспілкуватися з нами. Такою ситуацією в результаті будуть задоволені всі: ми – охопленням, міністерство – навчанням фермерів, райрада – виконанням розпорядження, самі фермери – переконаний, новими технологіями та перспективами. Абсолютна win-win ситуація.

На які формати взаємодії стартаперів та аграріїв робить ставку AgTech Ukraine?

 Щорічно плануємо проводити як мінімум один великий хакатон у Києві, а також розмірковуємо поки над кількома регіональними хакатонами. Другий формат – наш пілотний проект в рамках «АГРО-2016»: великий AgTech FORUM.

Ще хочемо проводити навчальні модулі, прив’язані до великих аграрних виставок. Ми впевнені, що високотехнологічні компанії, які беруть участь у таких виставках, могли б залишити свою продукцію в павільйонах чи на сусідніх полях ще на два тижні, за які ми могли б спільними силами навчити аграріїв користуватися сучасними інструментами. Тут будуть доречні як практика, так і різні кейси. Згодом плануємо не тільки навчати діючих працівників, а й підключатися до формування програм вузів.

Також сподіваємося, що у нас вийде експортувати українські високотехнологічні продукти для агросектору за кордон: програмне забезпечення, інженерні системи, мобільні додатки – все те, що несе в собі високу додану вартість і має здатність до масштабування на зарубіжні ринки.

Джерело: Hubs