ЛОЛІТА ДЕМЧЕНКОВА: СЛАБКИЙ НЕ ТОЙ ХТО ВПАВ, А ТОЙ ХТО ВПАВ І НЕ ПІДНЯВСЯ
Порахували голоси. Я програла. Склад сільської ради лишився незмінним. Лакмусовий папірець показав, що активна молодь з гарними ідеями потрібна країні, але на фоні надспротиву старої системи та її страху бути зламаною ця потреба губиться.
Діюча влада села, в якому я вперше балотувалась, організовувала «каруселі», засівала округи, застосовувала чорний PR, робила вкиди та застосовувала інші досягнення політтехнологій. Профі, що скажеш?!))
У мене ні краплини сліз, ні крихти злості, лише втома та розуміння наступного:
1. Навіть якщо ти йдеш в депутати з благими намірами, ти маєш бути готовий до фальсифікацій…Дуже складно, але все ж потрібно себе перебороти і не використовувати подібні прийоми. Інакше, чи будемо ми справжніми депутатами нової генерації та чи потрібна нам така перемога?
2. Якщо ти приймаєш рішення балотуватись, то готуватись треба не лише розумово, але й фізично – дуже складно вступати у «бій за кожен голос», коли ти кілька діб не спиш і знаходишся у схвильованому стані. Отже, майбутні кандидати в депутати, бігом до тренувальної зали! У будь-якому випадку у програші не лишитесь))
3. Якщо ти ще далекий від рішення балотуватись в депутати, але ця думка у тебе вже пробігала, то можеш вже готуватись та підбирати собі команду, бо все одно ти колись спробуєш, а один в полі не воїн. Підібрати кваліфіковану та надійну команду найскладніше завдання. Навіть більш складне, ніж навчитись робити фальсифікації)))
4. Рідних та близьких людей не слід залучати до роботи в день виборів. День виборів – це важке фізичне та психологічне випробування. Вони хвилюються в рази більше, ніж їх кандидат. Як результат, ти вже хвилюєшся не за свій результат, а за них. А потім вони ще й починають радіти твоєму програшу, бо реально оцінюють, що на тебе могло чекати у малюсенькій опозиції старого кодла)))
5. Якщо ти все ще досить молодий, не зіпсований чи за природою порядна людина, не суйся в політику.
6. Сказати, що новий ЗУ «Про місцеві вибори» недосконалий – нічого не сказати.
7. Перезавантаження влади на місцевому рівні не відбулось.
8. Жодна теорія, навіть у самій гарній школі, не замінить практику. Стільки разів читала, слухала розповіді діючих депутатів чи експертів, жила у світі теорії. Перевірка на практиці виявилась холодним душем, який повернув до дійсності.
Інші, корисні для майбутніх кандидатів, висновки я хотіла б розповісти на наступній «Школі депутатів місцевих політиків» Фонду Богдана Гаврилишина, який надихнув мене перевірити свої сили у двобої з системою.
Єдине питання яке мене зараз мучить, що робити з тими виборцями, які віддали мені свої голоси? Їх добра частина, яка могла перемогти лише у чесних виборах. Забути й покинути їх? Жити так, наче мені ніхто не повірив? Чи й далі продовжувати працювати замість депутата?
Однозначно, ні. Потрібно йти вперед і пам’ятати, про відповідальність про своїх виборців, громаду і друзів, які в тебе повірили. А головне, відповідальність перед країною, яку ми разом з Вами будемо трансформувати.
Дякую усім, хто мене підтримав і повірив у можливість змін!
Лоліта
