ЯКА ВОНА, СКАНДИНАВСЬКА КРАЇНА? АБО 10 ФАКТІВ ПРО ШВЕЦІЮ

Учасник програми “Молодь Змінить Україну” Василь Дунець (м. Гусятин, Тернопільська обл.) підготував серію статтей про поїздку групи в Швецію. Сьогодні публікуємо першу з них. 

У статті, присвяченій Швеції, представлю читачам 10 фактів про цю Скандинавську країну, які розкривають особливості організації суспільного життя, культури мислення та поведінки шведів.

По-перше, Швеція – за площею є третьою країною Європейського союзу, 53 % території якої вкриті лісами. Населення Швеції становить 9,5 млн. осіб і не знижувалося з 1880 року, оскільки рівень народжуваності один із найвищих в Європі та великий наплив іммігрантів.

По-друге, державною мовою у Швеції є шведська, однак статус офіційних мають ще декілька мов національних меншин (фінська, саамська, меянкіелі, ідиш та циганська). Порозумітися у Швеції без проблем можна англійською мовою, оскільки всі без виключення володіють нею. На запитання: «Де ви так навчилися добре розмовляти англійською мовою?», шведи без затримки відповідають: «У школі».

По-третє, рівність – одна з ключових засад організації суспільного життя у Швеції. Незалежно від суспільного статусу, статі, віровизнання, кольору шкіри всі є рівними у своїх правах та свободах. Дотримання цього принципу можна побачити у будь-якій сфері. Так, велосипедист як учасник дорожньо-транспортного руху має такі самі права і обов’язки як і водій автомобіля, депутат парламенту має імунітет на висловлювання у сесійній залі, а поза нею – стає пересічним громадянином, який під час водіння зобов’язаний дотримуватися правил дорожнього руху, вчасно сплачувати податки, тобто у нього відсутні будь-які привілеї.

По-четверте, довіра – це ще одна засада на якій опираються міжлюдські відносини у Швеції. Високий рівень довіри проявляється не тільки між людьми, але людини до держави. Тому шведи є законослухняними, а держава, в свою чергу, створює їм належні умови для життя, особистого розвитку кожного громадянина. Однак, в Швеції люди, як правило, дуже рідко знають своїх сусідів, а ще рідше, напевно, з ними спілкуються. Такий тип відносин стає вже характерним явищем для сучасного глобалізованого світу.

По-п’яте, держава забезпечує соціальний захист всіх верств населення, передусім опікується людьми з обмеженими можливостями. Для останніх створено всі умови необхідні для самостійного пересування населеним пунктом, підйоми до входів у будинки обладнані пандусами і навіть ящики для сміття розроблені з врахуванням їх можливостей. В міських автобусах відведено місце для батьків з дитячими колясками, для неповносправних на візках, а також вони обладнані спеціальним механізмом, який на зупинках дозволяє опускати автобус з правої сторони максимально низько до тротуару, аби полегшити вхід та вихід з автобусу таким категоріям людей. Під час зустрічі в Міністерстві соціальної політики Швеції, про соціальну політику держави розповідав працівник цієї установи, який представившись, сказав, що є повністю сліпим. В його словах відчувалася велика енергія до роботи, оскільки держава не залишає таких людей на самоті зі своїми проблемами, а створює для них належні умови праці.

По-шосте, Швеція – це країна велосипедистів, а Стокгольм – «велосипедна столиця», де навіть чиновники або депутати використовують цей вид транспорту в дорозі на роботу. Ввечері, замість того, щоб побачити автомобільний затор, впадає в око скупчення велосипедистів у спеціально відведеній для їх руху смузі перед світлофором, а замість автомобільного паркінгу – велосипедний. Шведи дбають про своє здоров’я, але також і про безпеку під час руху. Тому діти до 14 років зобов’язані одягати шолом, а вже після 14 років – це індивідуальне рішення велосипедиста.

По-сьоме, в Швеції практично кожний громадянин займається спортом. Тому на вулиці часто зустрінете людей під час ранішньої чи вечірньої пробіжки. Окрім того, більшість компаній виплачують своїм працівникам додаткові кошти протягом року для того, аби вони займалися різними видами спорту, починаючи від плавання та закінчуючи боулінгом. Сума, яка видається, варіюється в залежності від компанії, але в середньому десь 5000 шведських крон на рік – близько 15 000 грн.

По-восьме, використовувати воду з-під крана для пиття є звичайним для Швеції явищем, оскільки вода настільки очищена, що її безпечно вживати для організму, а за смаком нічим не гірша від джерельної. За словами багатьох жителів Стокгольму, ще у 80-х роках це було неможливо уявити. Проте сьогодні у державних інституціях, різних компаніях у відпочинкових кімнатах побачите напис, що можна пити воду з-під крана і для того, щоб набрати води, будуть закріплені навіть пластикові стаканчики.

По-дев’яте, особлива увага в Швеції приділяється сортуванню та переробці сміттєвих відходів. Біля будинків, а також і в різних організаціях, на вулицях стоять контейнери призначені для різних видів сміття. Такі сміттєві відходи кожного дня забирає спеціальна машина. Натомість, аби позбутися відпрацьованих холодильників, телевізорів, зношених автомобільних шин тощо, тобто великих за об’ємом предметів, на околицях містах облаштовують площадки із багатьма контейнерами для такого типу сміття. Зазвичай у суботу на під’їзді до таких майданчиків вистроюється довга черга з приватних автомобілів громадян, які навіть випозичають причепи, аби відвести непотріб.  99 % побутових відходів у Швеції йде на переробку. Якщо сміття не піддається переробці, воно спалюється на спеціальних заводах, в результаті чого виробляється електрика або енергія для обігріву міста. Таким шляхом отримується і біогаз, який використовується як паливо для міських автобусів.

По-десяте, все більше українців, зокрема молоді, приїжджає до Швеції чи то в пошуках кращих умов праці, чи на навчання. Молодь, зазвичай, спочатку поступає у шведські університети на англомовні програми навчання, а після отримання диплому – пробує працевлаштуватися. З останнім, не все-так легко, оскільки окрім тривалого пошуку роботи, потрібно ще й отримати дозвіл на працевлаштування. Українська молодь проводить активну громадську роботу. У листопаді 2013 року було створено молодіжну організацію «Українська молодь Швеції», яка сьогодні налічує близько 60 членів, 7 з яких входять до управи. За словами голови цієї організації, киянки Олі Лопатинської, українська молодь Швеції під час Євромайдану організовувала акції підтримки, а з початком російської агресії в Україні – пікети під посольством Російської Федерації у Швеції. Створення молодіжної організації значно полегшило організовувати такі заходи, оскільки для проведення вуличної демонстрації необхідно отримати дозвіл та сплатити визначену суму коштів. Окрім того, українська молодь організовує і культурні заходи, на які приїжджають відомі українці, зокрема під час нашого візиту до Швеції, 25 березня у Стокгольмі давав концерт Олег Скрипка.

Василь Дунець

аспірант Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова

Оригінал статті був опублікований у ВІСНИКУ НАДЗБРУЧЧЯ, 1 травня 2015 року

Для збільшення – натисніть на зображення